Неслухняні сутності
Oct. 10th, 2019 09:48 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaАле я просту, живу людину ця ситуація мене дістала. Все своє життя я тільки й роблю, що приборкую неслухняні інформаційні сутності. Мене постійно не слухались мої власні руки й ноги, однокласники, друзі, чоловіки, колеги, дитина, начальники, собаки, хом*ячки, читачі, коментатори.
Просиш ногу давай іди – вона на рівному місці підвертає коліно. Просиш почитай мій блог – вона молиться за мене в церкві. Просиш не чіпай мене (собаку наприклад) – вона на тебе гавкає. Просиш подзвони – вона читає мій блог. Просиш пошли на три букви – він читає блог. Просиш перебіжи в переноску (хом*яка) – воно пручкається. Просиш вислови позицію по документу (начальника) – він тупо перекреслює той документ. Просиш людину «дай телефон» – мене посилають на три букви. Просиш дитину випий кампоту – вона закатує істерику.
І що характерно ніхто із вищеперерахованих сутностей не пояснював мені своїх справжніх мотивів. Хтось тому, що не вміє говорити. Хтось тупо мовчав. Хтось нахабно брехав. Але рано чи пізно моя воля брала гору над ситуацією. Мої скрючені руки грали на піаніно в 14 і носили тарілку в 28. Мої ноги навчилися ходити на випрямлених колінах у 36 з гаком. Мої однокласники поважали мене і не випендрювались. Моя трирічна дитина без випендрьожу випила за добу 4,5 літри регідрону при сильному поносі і не потрапила в реанімацію. На роботі сектор контролю лякає всіх працівників своїм начальником, але труситься від думки, що я, нікчемна сопля, піду і поговорю з ним за власною ініціативою.
Словом ні, я можу в цьому житті далеко не все. Існує така сутність, як хаос. Її не прорахуєш, на неї не вплинеш. Нарвешся на нещасливий збіг обставин – і все, тобі кінець. Але я точно в силах приструнити будь-кого, хто недобросовісно тріпає мені нерви і не виконує мої скромні і обгрунтовані прохання (ну або виконує їх невчасно, що одне і те ж).
Ніхто не в курсі, клонування людей скоро буде? Я хочу жити сама з собою. Із сутністю, яка буде поводитись добросовісно і не випедрюватись, не розказуватиме мені як я занадто все ускладнюю, не ображатиметься на факти, говоритиме ротом словами про свої почуття, якщо вже образилась. Я не доживу, на жаль. Хіба що мені НЕБУВАЛО ПОЩАСТИТЬ просто випадково зустріти когось, хто поділяє мої цінності.
Просиш ногу давай іди – вона на рівному місці підвертає коліно. Просиш почитай мій блог – вона молиться за мене в церкві. Просиш не чіпай мене (собаку наприклад) – вона на тебе гавкає. Просиш подзвони – вона читає мій блог. Просиш пошли на три букви – він читає блог. Просиш перебіжи в переноску (хом*яка) – воно пручкається. Просиш вислови позицію по документу (начальника) – він тупо перекреслює той документ. Просиш людину «дай телефон» – мене посилають на три букви. Просиш дитину випий кампоту – вона закатує істерику.
І що характерно ніхто із вищеперерахованих сутностей не пояснював мені своїх справжніх мотивів. Хтось тому, що не вміє говорити. Хтось тупо мовчав. Хтось нахабно брехав. Але рано чи пізно моя воля брала гору над ситуацією. Мої скрючені руки грали на піаніно в 14 і носили тарілку в 28. Мої ноги навчилися ходити на випрямлених колінах у 36 з гаком. Мої однокласники поважали мене і не випендрювались. Моя трирічна дитина без випендрьожу випила за добу 4,5 літри регідрону при сильному поносі і не потрапила в реанімацію. На роботі сектор контролю лякає всіх працівників своїм начальником, але труситься від думки, що я, нікчемна сопля, піду і поговорю з ним за власною ініціативою.
Словом ні, я можу в цьому житті далеко не все. Існує така сутність, як хаос. Її не прорахуєш, на неї не вплинеш. Нарвешся на нещасливий збіг обставин – і все, тобі кінець. Але я точно в силах приструнити будь-кого, хто недобросовісно тріпає мені нерви і не виконує мої скромні і обгрунтовані прохання (ну або виконує їх невчасно, що одне і те ж).
Ніхто не в курсі, клонування людей скоро буде? Я хочу жити сама з собою. Із сутністю, яка буде поводитись добросовісно і не випедрюватись, не розказуватиме мені як я занадто все ускладнюю, не ображатиметься на факти, говоритиме ротом словами про свої почуття, якщо вже образилась. Я не доживу, на жаль. Хіба що мені НЕБУВАЛО ПОЩАСТИТЬ просто випадково зустріти когось, хто поділяє мої цінності.
