Робота з агресією
Oct. 13th, 2019 09:41 amЯ вже писала про те, що через недосконалість сучасної психіатрії страждають не тільки психічно-неблагополучні люди, але й абсолютно безневинні оточуючі. Трапляються навіть ектремально-абсурдні випадки, коли людина роками ходить до психіатрів із скаргою, що їй хочеться вбивать, психіатри відпускають її, бо вона адекватна, а згодом ця людина таки іде реально убивать.
А скільки агресивних людей просто роками тиранять своїх близьких? Що їм може запропонувати сучасна психіатрія чи психотерапія. От вам і проблема домашнього насильства. Достовірно відомо, що домашнє насильство вчиняють саме чоловіки. Тепер я переконана, що все це через прискорення нервової через тестостерон.
Всі співчувають жертвам і це правильно. Але ніхто не шукає методів, як допомогти агресорам приборкати свій гнів. І це проблема. Вважається, що агресори мають тримати себе в руках силою волі. Але знаєте що: я оного силою волі сиділа на дієті – завжди зривалася. І купа людей також. Я силою волі ходила в спортзал і перестала. І купа людей також. І повірте, агресори теж намагаються тримати себе в руках силою волі. І в них теж погано виходить. Тільки на відміну від дієт і спотрзалів від таких зривів страждають інші люди.
Тому я, як природжений агресор, буду шукати інші дієві методи не просто контролю і приборкання, а правильного співіснування із цією силою. Я не розраховую на співчуття до свого болю (агресорам не співчувають). Просто є складна теоретична задача, яка має велике прикладне значення в тому числі і для мене особисто. І я буду працювати з нею і як теоретик, і як практик, і як піддослідний. Якщо вам не подобається термін «пізнавальний експеримент», я буду називати це «пізнавальною духовною практикою».
Все тільки починається.

А скільки агресивних людей просто роками тиранять своїх близьких? Що їм може запропонувати сучасна психіатрія чи психотерапія. От вам і проблема домашнього насильства. Достовірно відомо, що домашнє насильство вчиняють саме чоловіки. Тепер я переконана, що все це через прискорення нервової через тестостерон.
Всі співчувають жертвам і це правильно. Але ніхто не шукає методів, як допомогти агресорам приборкати свій гнів. І це проблема. Вважається, що агресори мають тримати себе в руках силою волі. Але знаєте що: я оного силою волі сиділа на дієті – завжди зривалася. І купа людей також. Я силою волі ходила в спортзал і перестала. І купа людей також. І повірте, агресори теж намагаються тримати себе в руках силою волі. І в них теж погано виходить. Тільки на відміну від дієт і спотрзалів від таких зривів страждають інші люди.
Тому я, як природжений агресор, буду шукати інші дієві методи не просто контролю і приборкання, а правильного співіснування із цією силою. Я не розраховую на співчуття до свого болю (агресорам не співчувають). Просто є складна теоретична задача, яка має велике прикладне значення в тому числі і для мене особисто. І я буду працювати з нею і як теоретик, і як практик, і як піддослідний. Якщо вам не подобається термін «пізнавальний експеримент», я буду називати це «пізнавальною духовною практикою».
Все тільки починається.
