Життя, як маніпуляція

[marynochka]

Люди дуже бояться, що ними хтось буде маніпулювати. А я просто кайфую, коли мною правильно маніпулюють. Коли грають на моєму марнославстві і платять подякою та лестощами. Бо ті, хто не маніпулюють, довбуть мене почуттям обов*язку і провини, а також страхом і болем. Нафіг треба.

Я кожен день маніпулюю своїми руками і ногами. І вони не страждають від цього, якщо ситуація не ектремальна. А якщо ектремальна і вони заболять від перевантаження на межі можливості - я потім дам їм відпочинок, подумаю і подбаю про них.

Так само я намагаюся ставитися і до своїх рідних. Якщо триндець - мобілізуйтеся, паразіти, і слухайтесь. Я вас примушу без церемоній. Якщо все норм і в мене є ресурс: чим тобі догодити, любий мій чоловіче і сину. Словом, люби мене, як я тебе.

І я хочу, щоб у моєму житті було побільше маніпуляторів, подібних мені.

Comments

[sposterig]

Нагадало:

"- Самое худшее, что может случиться с человеком,- сказала она,- это если его никто и ни для чего не использует.
Эта мысль ее успокоила. Она прилегла на старый шезлонг
Румфорда, посмотрела на фантастически красивые кольца Сатурна - Радугу Румфорда.
- Благодарю тебя за то, что ты мной воспользовался,- сказала она Константу.- Несмотря на то, что я не желала, чтобы кто-нибудь ко мне прикасался.
- Не стоит благодарности,- сказал Констант".

Це з "Сирени Титана" Воннегута.

[marynochka]

Саме так. Суть людини в тому, щоб бути потрібною і потрібною взаємно. Обмін ресурсами повинен бути еквівалентним і правильним. Інакше жопка.