(no subject)
Oct. 18th, 2019 06:31 pmТак, у мене нове гасло: "Вирішуй серцем - думай мозком".
Суть в тому, що емоційний інтелект призначений щоб приймати швидкі і правильні рішення. Але чорт мене забирай: я працюю не в реанімації, де кожну мить треба когось рятувати. Марино, дай розуму подумать, як правильно реалізувать те, чого хоче твоя душа. Він у тебе теж крутий і потужний, йому просто треба більше часу. Ну просто щоб проаналізувати те, про що тобі шепче або кричить інтуіція (яка теж, як виявилося, дуже крута). Інтуіція твоя права, але ж тараторить, як телеграф, дай логіці можливість розшифрувать. Не біжи, ти вже прибігла, відпочивай.
Тому я вирішила повернутися до попередньої дози таблеток. Вони вганяють мене у звичну мою напівсонливість і я кидаюсь убивать хоча б не зразу.
Плюс я знайшла заняття, яке мені дійсно подобається і стало значно легше. Хоча ще смикає, да.
Ну і народ, ви читаєте мій журнал на свій страх і ризик. Ображає - не читайте. Все написане цього літа й осені ішло напряму від серця, без цензури. Скажіть "дякую" за відсутність імен і невелику кількість матюків. І далі буде так само - мені потрібна віддушина. Повірте: на кожен гострий пост у моєму блозі приходиться три набагато гостріших, отруйніших, але, слава богу, не написаних.

Суть в тому, що емоційний інтелект призначений щоб приймати швидкі і правильні рішення. Але чорт мене забирай: я працюю не в реанімації, де кожну мить треба когось рятувати. Марино, дай розуму подумать, як правильно реалізувать те, чого хоче твоя душа. Він у тебе теж крутий і потужний, йому просто треба більше часу. Ну просто щоб проаналізувати те, про що тобі шепче або кричить інтуіція (яка теж, як виявилося, дуже крута). Інтуіція твоя права, але ж тараторить, як телеграф, дай логіці можливість розшифрувать. Не біжи, ти вже прибігла, відпочивай.
Тому я вирішила повернутися до попередньої дози таблеток. Вони вганяють мене у звичну мою напівсонливість і я кидаюсь убивать хоча б не зразу.
Плюс я знайшла заняття, яке мені дійсно подобається і стало значно легше. Хоча ще смикає, да.
Ну і народ, ви читаєте мій журнал на свій страх і ризик. Ображає - не читайте. Все написане цього літа й осені ішло напряму від серця, без цензури. Скажіть "дякую" за відсутність імен і невелику кількість матюків. І далі буде так само - мені потрібна віддушина. Повірте: на кожен гострий пост у моєму блозі приходиться три набагато гостріших, отруйніших, але, слава богу, не написаних.
