(no subject)
Oct. 25th, 2019 10:03 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaМене потихеньку відпускає моя манія величі. Я продовжую шукати себе, шукати правильні ярлички для частин моєї душі. Перепис тарганів у голові продовжується, це тривалий процес.
Отож до мене таки дійшло, що я не геніальна. Максимум талановита. Правильні моїх ідей буде доведено лише практикою. Але практичне застосування їх видає дуже дивні результати: я дію ніби в правильному напрямку, але занадто агресивно, тому постійно лажаю, а потім розгрібаю свої помилки. Люди дивляться на мене типу так О_О, але всім цей цирк уже піднабрид. Слава богу, я ніби заспокоююсь.
Тому найточніший епітет для мене – це дивакувата. Я часто дію неочікувано, нестандартно. В людей це викликає когнітивний дисонанс. Від повного епік фейлу мене рятує лише те, що я все-таки хоч трохи, але розумна. Якби була дивакувата і дурна – то це була б історія про оту довбануту баришню, що доводила свого партнера до сказу своїми нелогічними вчинками. А так…
Ну наприклад я можу на роботі за свої гроші купити чайник для кабінету. Або випросити упси чи ксерокс. Або примусити терміново завізувати документ. Словом, ці вчинки хоч і нестандартні, але корисні для оточуючих і зрозумілі для них. Реакція оточуючих – головний маркер для мене: розуміють мене і мої вчинки, чи я переграю, передаю пафосу, висловлююсь і дію занадто незрозуміло. Саме тому так важливі для мене лайки і коментарі. Ну і саме тому мені так дискомфортно від мовчання.
Отож до мене таки дійшло, що я не геніальна. Максимум талановита. Правильні моїх ідей буде доведено лише практикою. Але практичне застосування їх видає дуже дивні результати: я дію ніби в правильному напрямку, але занадто агресивно, тому постійно лажаю, а потім розгрібаю свої помилки. Люди дивляться на мене типу так О_О, але всім цей цирк уже піднабрид. Слава богу, я ніби заспокоююсь.
Тому найточніший епітет для мене – це дивакувата. Я часто дію неочікувано, нестандартно. В людей це викликає когнітивний дисонанс. Від повного епік фейлу мене рятує лише те, що я все-таки хоч трохи, але розумна. Якби була дивакувата і дурна – то це була б історія про оту довбануту баришню, що доводила свого партнера до сказу своїми нелогічними вчинками. А так…
Ну наприклад я можу на роботі за свої гроші купити чайник для кабінету. Або випросити упси чи ксерокс. Або примусити терміново завізувати документ. Словом, ці вчинки хоч і нестандартні, але корисні для оточуючих і зрозумілі для них. Реакція оточуючих – головний маркер для мене: розуміють мене і мої вчинки, чи я переграю, передаю пафосу, висловлююсь і дію занадто незрозуміло. Саме тому так важливі для мене лайки і коментарі. Ну і саме тому мені так дискомфортно від мовчання.
