marynochka

Знову стикнулася з претензією: ти собі це науявляла, психолог щось собі науявляла. Що не так з цією фразою?

Не так те, що вона оформлена, як претензія. А по суті фраза вірна. Бо коли ми хочемо зрозуміти мотиви іншої людини, ми не можемо це зрозуміти напряму раціональним розумом. Мотиви – це із сфери емоцій. Ми маємо спочатку взяти фактаж про поведінку людини, а потім уявити, саме уявити (!), що ж там клацнуло у неї у серці (у серці, не в розумі), що вона натворила таку фігню? Має промайнути думка, от таке тепле відчуття: «ну да, я б теж так вчинила на її місці». Ну а вже потім можна дати розуму сформулювати і придумати експеримент, який би підтвердив (блін, ні, не підтвердив, а міг спростувати!!!) цю гіпотезу. Якщо за допомогою такого експерименту спростувати гіпотезу не вдалося – значить її можна використовувать, як робочу.

І я б надала фактаж, коли це перший раз ну дуже яскраво спрацювало. І не просто спрацювало: в мене очі полізли на лоба, як у людини, яка спостерігає маленьке диво. Але я не буду його наводити. Чого-чого, а див у моєму житті останнім часом з головою. На роботі всі просто в шоці. Спочатку вони дивляться на це, як на диво, а потім кажуть: а що ж тут такого, це кожен би так зміг. Я вже не псіхую на таке знецінювання. Бо дійсно, те що роблю я, може кожен. От тільки не кожен схоче, адже за кожне таке диво приходиться платить.

Все вищеописане - це важка душевна робота. Уявляти і перевіряти чи відповідає уявлене дійсному стану справ – це дуже важко. А іноді й дуже ризиковано: ціна помилки може бути велика. Але панове, на цьому тримається науковий метод взагалі-то. Метод проб і помилок. Метод висування гіпотез. Метод роботи з неідеальними гіпотезами, які є робочими на даному етапі, але потім нові знання показують їхню хибність. Істину не можна пізнати раз і на завжди. Істина – це лише красива метафора. А в парадигмі наукового методу є лише робочі теорії.

Отож, панове, нормальна тактика дій, на мою думку, така. Якщо знаєш, що робити (маєш досвід, хтось навчив, є нормальні діючі моделі) – не варто вигадувати велосипед, дій як умієш. Це дуже економить енергію. Але якщо відомі моделі не працюють – тобі болітиме. І немає іншого способу втамувати цей біль, крім як знайти або винайти з нуля та випробувать нову пізнавально-поведінкову модель. Чим ми власне всі і займаємось.