(no subject)
Feb. 21st, 2012 02:27 pmА взагалі цікаво спостерігати за Владиком. Вчора він ще чогось не вмів, а сьогодні вже вміє. Це ж диво просто.
Навчився складати пірамідку. Не зовсім правильно, але все ж вдягає ті кільця. Навчився вилазити на дивана. І тепер ховайся хто може. Біля одного дивану стоїть стіл і телефон. "Вам не дозволено здійснити міжнародний дзвінок" - сказав телефон, після того, як Владик щось там понатискав. І слава богу, що не дозволено.
Дуже гарно запам*ятовує назви предметів. Майже все показує правильно, якщо не дуркує. Іноді замість холодильника показує посудомийку. Очевидно тому, що вони обоє великі і білі.
Учить частини тіла. Вушко й ніжки показує на собі. Все інше на мені. "кОко" - і суне мені пальця в око. А вчора взяв кришечку від горщика (там жабка намальована), показує на її око і каже "кОко". Але цього я його не вчила. Очевидно він сам додумався і провів аналогію.
Наполегливо витягує речі з тумбочок та шухляд. І очевидно не для того, щоб з ними гратися, а щоб витягти все. В зв*язку з цим на прибирання я забила. Розглядаю його як фізичну вправу. Іноді хочеться взяти граблі і просто згребти всі речі в куток, щоб не заважали ходити. Думаю, скоро так і буде. А може й ні, тому що наряду з бажанням розкидати, Владик любить подавати речі, супроводжуючи це своїм зворушливим "ня".
Любить гойдатися на гойдалці. Любить гортати книжки. Правда не дуже акуратно.
Так само наполегливо лізе до комп'ютера. Завдяки цьому я дізналася про деякі нові можливості браузера й програвача.
Диво маленьке.
Навчився складати пірамідку. Не зовсім правильно, але все ж вдягає ті кільця. Навчився вилазити на дивана. І тепер ховайся хто може. Біля одного дивану стоїть стіл і телефон. "Вам не дозволено здійснити міжнародний дзвінок" - сказав телефон, після того, як Владик щось там понатискав. І слава богу, що не дозволено.
Дуже гарно запам*ятовує назви предметів. Майже все показує правильно, якщо не дуркує. Іноді замість холодильника показує посудомийку. Очевидно тому, що вони обоє великі і білі.
Учить частини тіла. Вушко й ніжки показує на собі. Все інше на мені. "кОко" - і суне мені пальця в око. А вчора взяв кришечку від горщика (там жабка намальована), показує на її око і каже "кОко". Але цього я його не вчила. Очевидно він сам додумався і провів аналогію.
Наполегливо витягує речі з тумбочок та шухляд. І очевидно не для того, щоб з ними гратися, а щоб витягти все. В зв*язку з цим на прибирання я забила. Розглядаю його як фізичну вправу. Іноді хочеться взяти граблі і просто згребти всі речі в куток, щоб не заважали ходити. Думаю, скоро так і буде. А може й ні, тому що наряду з бажанням розкидати, Владик любить подавати речі, супроводжуючи це своїм зворушливим "ня".
Любить гойдатися на гойдалці. Любить гортати книжки. Правда не дуже акуратно.
Так само наполегливо лізе до комп'ютера. Завдяки цьому я дізналася про деякі нові можливості браузера й програвача.
Диво маленьке.