(no subject)
Nov. 6th, 2019 03:01 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochkaОфіційна хімлабораторія по виробництву речовин щастя. Все зихтить і працює як годинник. Аналог хімлабораторії, організованої Гусом Фрінгом у «Пуститися берега». Виробнича нарада.
- Панове, а все-таки, чому у нас постійні виробничі проблеми? То пусто, то густо. Чому ми не можемо працювати стабільно? – Головний оптиміст сьогодні небувало серйозний.
- Ну ми погуглили матчастину і в нас виникло кілька ідей. Книжка пише, що ендорфін, між іншим, виділяється після того як людина уникла небезпеки. Ну як заоохочення, мовляв, твоя стратегія вирішення екстремальних проблем правильна, продовжуй у тому ж дусі.
- А ми що, не уникли якоїсь небезпеки?
- В тому то і справа. Щоб виникали невеличкі небезпеки, треба ризикувати. А в нас за це відповідає Боягузка. І ризикувати вона все життя категорично відмовлялася. А хто не ризикує, той не п*є шампанське))
- І чого так?
- Комплекси. Страх – дуже древня сутність. А з точки зору древньої хворої мавпочки вона не має права підвести свою родину, свою спільноту. Вона ж без них стопроцентно загине. Тому коли постає питання про ризик, вона згадує, що ризикує не тільки своїми інтересами, але й інтересами спільноти. А значить будь який ризик сприймається як загроза життю. От вона все життя і перестраховується. Навіть спеціальність вибрала всупереч волі серця.
- А інших джерел прекурсорів у нас немає? Чортове нарковиробництво – навіть коли все легально, все-одно доводиться ризикувати.
- Ну прям так немає. Наскільки ми зрозуміли, ендорфіни служать індикатором правильно утворених патернів поведінки і взагалі нервових зв*язків. Цілком можливо саме тому вони виділяються при сексі: сигнал, що, ура, встановлений зв'язок, який може бути корисний для передачі генів.
- Так, а якихось простіших, а головне постійніших джерел перкурсорів немає? Ми ж не можемо кохатися 16 годин на добу.
- Звичайно ж є. Ми ж сказали: правильно утворені нервові зв*язки. Як тільки дізнаєшся щось нове і корисне отримуєш трішки кайфу. Це нам сильно пощастило, що ми типу розумні і типу любимо вчитися. А головне – дуже любимо відкриття і постійно їх робимо. Ти згадай скільки радості було, коли в 1993-му нам купили перший комп. Пам*ятаєш, як вдалося разом із старшими підключити отой страшний матричний прінтер? Нам же користі від нього не було ніякої, що нам на ньому друкувати? Але то була чиста радість від того, що вдалося вирішити проблему. Чистий кайф.
- Прикольно)) Я тут чомусь згадав про початки статевого розмноження у бактерій. Марков (а за ним і Тімонова) назвали це першим сексом. Хоча біологічних статей тоді як таких ще не було. Просто дві клітини протягнули свої псевдоніжки, об*єднали їх в одну і обмінялися фрагментами реплікаторів… Хм… Народ! А це часом не те ж саме, що відбувається в нейронах нашого мозку? Ви ж бачили те відео: відрощують синапси, об’єднуються і кайфують)))
- Геніально, шеф!!! Виходить метафора «Трахаться мозком» не така вже й метафора))) Це власне те, що у мозку і відбувається постійно!!!
- ))) Ладно. Відкладемо поки. А то ми договоримося, що наші логи не пропустить відділ цензури, щоб він скис.
- Панове, а все-таки, чому у нас постійні виробничі проблеми? То пусто, то густо. Чому ми не можемо працювати стабільно? – Головний оптиміст сьогодні небувало серйозний.
- Ну ми погуглили матчастину і в нас виникло кілька ідей. Книжка пише, що ендорфін, між іншим, виділяється після того як людина уникла небезпеки. Ну як заоохочення, мовляв, твоя стратегія вирішення екстремальних проблем правильна, продовжуй у тому ж дусі.
- А ми що, не уникли якоїсь небезпеки?
- В тому то і справа. Щоб виникали невеличкі небезпеки, треба ризикувати. А в нас за це відповідає Боягузка. І ризикувати вона все життя категорично відмовлялася. А хто не ризикує, той не п*є шампанське))
- І чого так?
- Комплекси. Страх – дуже древня сутність. А з точки зору древньої хворої мавпочки вона не має права підвести свою родину, свою спільноту. Вона ж без них стопроцентно загине. Тому коли постає питання про ризик, вона згадує, що ризикує не тільки своїми інтересами, але й інтересами спільноти. А значить будь який ризик сприймається як загроза життю. От вона все життя і перестраховується. Навіть спеціальність вибрала всупереч волі серця.
- А інших джерел прекурсорів у нас немає? Чортове нарковиробництво – навіть коли все легально, все-одно доводиться ризикувати.
- Ну прям так немає. Наскільки ми зрозуміли, ендорфіни служать індикатором правильно утворених патернів поведінки і взагалі нервових зв*язків. Цілком можливо саме тому вони виділяються при сексі: сигнал, що, ура, встановлений зв'язок, який може бути корисний для передачі генів.
- Так, а якихось простіших, а головне постійніших джерел перкурсорів немає? Ми ж не можемо кохатися 16 годин на добу.
- Звичайно ж є. Ми ж сказали: правильно утворені нервові зв*язки. Як тільки дізнаєшся щось нове і корисне отримуєш трішки кайфу. Це нам сильно пощастило, що ми типу розумні і типу любимо вчитися. А головне – дуже любимо відкриття і постійно їх робимо. Ти згадай скільки радості було, коли в 1993-му нам купили перший комп. Пам*ятаєш, як вдалося разом із старшими підключити отой страшний матричний прінтер? Нам же користі від нього не було ніякої, що нам на ньому друкувати? Але то була чиста радість від того, що вдалося вирішити проблему. Чистий кайф.
- Прикольно)) Я тут чомусь згадав про початки статевого розмноження у бактерій. Марков (а за ним і Тімонова) назвали це першим сексом. Хоча біологічних статей тоді як таких ще не було. Просто дві клітини протягнули свої псевдоніжки, об*єднали їх в одну і обмінялися фрагментами реплікаторів… Хм… Народ! А це часом не те ж саме, що відбувається в нейронах нашого мозку? Ви ж бачили те відео: відрощують синапси, об’єднуються і кайфують)))
- Геніально, шеф!!! Виходить метафора «Трахаться мозком» не така вже й метафора))) Це власне те, що у мозку і відбувається постійно!!!
- ))) Ладно. Відкладемо поки. А то ми договоримося, що наші логи не пропустить відділ цензури, щоб він скис.
