(no subject)

[marynochka]

- Куди вона вже повіялася, ця наша Королева паніки та істерики? – це Оптиміст. Але сам на себе він не дуже схожий. Від усіх цих пригод в нього вже сіпається одне око.
- У Відділ стратегічного планування. – Печалька теж не в найкращій формі. Забула пофарбувати волосся і вже видно чорні корені. Ну і розчесатися теж забула.
- Держи її! Зараз зірве нафіг всю операцію. І це ще півбіди, чорт з нею з тією операцією. Але вона ж сама знову буде істерить.
- Та ладно тобі. Планувальникам уже давно пофіг. Вона кожен раз так кіпішує перед найменшою невідомістю: екзаменом, виступом, побаченням. Так що наші стратеги вже просто не звертають увагу.
- Планувальники-то не звертають, а серце-то колотиться. І взагалі психосоматичний біль у нас то в животі, то в грудях. Я вже задовбався знеболювать, ніяких речовин не напасешся… Так, стоп… То це вона їх висмоктує, як чорна дірка? А я був на тебе подумав…
- Та ладно. Живи. Тут у нас фіг розберешся хто з кого що висмоктує.
- Ми розберемся. Тепер я в цьому впевнений на сто процентів. І з цією нашою Принцесою теж. В мене таке відчуття, що недарма вона постійно колотиться. Такій нелогічні поведінці є логічне пояснення. Ми його знайдемо і все виправимо.
- Какие мы оптимисты ))))