(no subject)
Nov. 10th, 2019 09:01 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
marynochka- Чому нічого не вийшло? Пріоритетниця із Асистентом стривожено дивилися на табло зворотного відліку. Там червоними літерами горіло ШІСТЬ ДНІВ.
- Не знаю. Треба кликати спеціалістів вищого рівня. Зараз наберу по внутрішньому. Забагато честі бігать до кожного.
Після його дзвінка до кабінету заходять стривожені, але по-серйозному зосереджені Екзестенційник і Піарник із пачкою звітів.
- Так, народ – це Пріоритетниця – мені кров з носа потрібно розібратися з фактажем. Задаю питання, а ви відповідаєте, хто що знає. Ок?
- Ок.
- По-перше. Що сталося в момент найгострішої кризи? Ми точно не втрачали свідомість і логи велися в нормальному режимі. В певний час зафіксована повна неадекватність, але це тривало від сили пару годин. Але спосіб мислення безперечно змінився кардинально. Чому? Що сталося не з медичної, а з екзистенційної точки зору.
- Ми дуже довго думали над цим. Поки що робоча гіпотеза така. По-перше, в нас дуже хороша пам*ять. При чому вона не енцеклопедична, а вибіркова. За своє життя ми назбирали купу даних про реальних людей і результати їхньої творчості. З метою економії ресурсів запам*ятовуєтся не все дослівно а лише емоційно розфарбовані сентенції, суть. По-друге, всі ці факти збиралися не просто так, а з метою побудови філософської системи, картини світу. Всі люди так роблять: будують свій світогляд. Для цього ми встановлюємо зв*язки між відомим фактами за допомогою уяви. Уява в нас теж хороша. І я так думаю, що через хворобливе прискорення в момент кризи всі оці факти об*єдналися численною кількістю зв*язків в одну концентровану сутність. Ну типу оцієї точки, з якої почався великий вибух.
- І стався вибух?
- Так. Коли фізично ми стали функціональні, всі ці концентровані ідеї почали розлітатися і формувати атоми, молекули, зорі, тьху ти, тобто ідеї, відкриття, пости.
- О да, пости в блозі поперли з небувалою силою. Це об*єктивний факт. І продовжують перти – немає кінця краю.
- От тільки з постами виникла проблема. – це вже Піарник – В мене склалося враження, що люди думають, що ми оцего все написане запланували. А крім того наші реальні знайомі не бачать у нашій творчості спроби розібратися у людській природі. Вони думають, що це проста спроба вирішити конкретний конфлікт з конкретною людиною.
- А конфлікт є?
- Так, є. Але зрозумій: конфлікт між людьми просто виконує функцію рушія історії. Без нього наші викладки були б сухими і нудними. Пам*ятаєш наш дивіз: думай складно – висловлюйся красиво.
- Ага. Прикро тільки, що люди за оцією формою не бачать суті: справжніх здобутих нами знань і справжніх наших страждань.
- Криза нерозуміння. І я б сказав «нічого не зробиш», але за такі слова з нашої фірми виганяють з вовчим білетом. – Піарник зосереджено гортав логи. – Ось навіть запис є в трудовому договорі. На сайті висить.
- Ладно, з цим поки ясно. Відкладемо, є пріоритетніші завдання. Все-таки шість днів – це не шість секунд.
- Не знаю. Треба кликати спеціалістів вищого рівня. Зараз наберу по внутрішньому. Забагато честі бігать до кожного.
Після його дзвінка до кабінету заходять стривожені, але по-серйозному зосереджені Екзестенційник і Піарник із пачкою звітів.
- Так, народ – це Пріоритетниця – мені кров з носа потрібно розібратися з фактажем. Задаю питання, а ви відповідаєте, хто що знає. Ок?
- Ок.
- По-перше. Що сталося в момент найгострішої кризи? Ми точно не втрачали свідомість і логи велися в нормальному режимі. В певний час зафіксована повна неадекватність, але це тривало від сили пару годин. Але спосіб мислення безперечно змінився кардинально. Чому? Що сталося не з медичної, а з екзистенційної точки зору.
- Ми дуже довго думали над цим. Поки що робоча гіпотеза така. По-перше, в нас дуже хороша пам*ять. При чому вона не енцеклопедична, а вибіркова. За своє життя ми назбирали купу даних про реальних людей і результати їхньої творчості. З метою економії ресурсів запам*ятовуєтся не все дослівно а лише емоційно розфарбовані сентенції, суть. По-друге, всі ці факти збиралися не просто так, а з метою побудови філософської системи, картини світу. Всі люди так роблять: будують свій світогляд. Для цього ми встановлюємо зв*язки між відомим фактами за допомогою уяви. Уява в нас теж хороша. І я так думаю, що через хворобливе прискорення в момент кризи всі оці факти об*єдналися численною кількістю зв*язків в одну концентровану сутність. Ну типу оцієї точки, з якої почався великий вибух.
- І стався вибух?
- Так. Коли фізично ми стали функціональні, всі ці концентровані ідеї почали розлітатися і формувати атоми, молекули, зорі, тьху ти, тобто ідеї, відкриття, пости.
- О да, пости в блозі поперли з небувалою силою. Це об*єктивний факт. І продовжують перти – немає кінця краю.
- От тільки з постами виникла проблема. – це вже Піарник – В мене склалося враження, що люди думають, що ми оцего все написане запланували. А крім того наші реальні знайомі не бачать у нашій творчості спроби розібратися у людській природі. Вони думають, що це проста спроба вирішити конкретний конфлікт з конкретною людиною.
- А конфлікт є?
- Так, є. Але зрозумій: конфлікт між людьми просто виконує функцію рушія історії. Без нього наші викладки були б сухими і нудними. Пам*ятаєш наш дивіз: думай складно – висловлюйся красиво.
- Ага. Прикро тільки, що люди за оцією формою не бачать суті: справжніх здобутих нами знань і справжніх наших страждань.
- Криза нерозуміння. І я б сказав «нічого не зробиш», але за такі слова з нашої фірми виганяють з вовчим білетом. – Піарник зосереджено гортав логи. – Ось навіть запис є в трудовому договорі. На сайті висить.
- Ладно, з цим поки ясно. Відкладемо, є пріоритетніші завдання. Все-таки шість днів – це не шість секунд.
