(no subject)

[marynochka]

Владик дуже любить, щоб його носили на ручках. А я цього не роблю. Тому він активно проситься на руки до діда, дядька, до всіх сусідок. І як тільки вони його відпускають, тут же проситься знову - простягає ті рученята і так зворушливо каже "ня-ня-ня".
Хапає заборонені речі і швидко з ними тікає. Коли наздоганяєш - віддає добровільно, мовляв на, тільки відчепися.
Повторює нові слова. От наприклад я йому гнівно: "Скільки це буде продовжуватись?" а він мені: "кільки". Або
- Ти моє щастя.
- Сцяця.
Просить, щоб дали йому руку - "уку".
Ну і продовжує виголошувати свої незрозумілі, але дуже емоційні промови.

А ще дуже кумедно нахиляється і нюхає троянду.