Хто винен і що робити?

Все ніяк не можу відійти від цієї історії, коли маленька дитинка померла від запалення легенів, бо батьки не звернулись за медичною допомогою. Це жахливо просто. Співтовариство гуде, вимагаючи суду і страшних кар. Ніби батьки надають медичну допомогу дитині лише під страхом кримінальної відповідальності.

Але звідки ростуть ноги в такої поведінки? Чому мати замість того, щоб викликати лікаря лізе в інтернет? Звідки взагалі ми отримуємо правильну інформацію про медичну допомогу?

В школі нас примушували зубрити теореми й історичні дати. Біологія вважалася так, ледь не факультативом. Під час вагітності (і після народження дитини) я прочитала масу нового про медичну допомогу , про що навіть і не здогадувалася. І це при тому, що біологією я дуже цікавилася в школі.Що вже казати про тих, хто не цікавився. Іноді їх неможливо  переконати, що дитині не можна заклеювати рот скотчем. До речі хоч таку фігню вчинив батько, в цьому все-одно звинувачують матір.


Допустимо свідома майбутня мама буде ходить у школу відповідального батьківства. Нагадую, що мені там сказали - щось неясно читайте в інтернеті.

І от ця мама читає. І телевізор дивиться. А там поряд з Комаровським  - Малахов й іже з ним. І в половині джерел рекомендують одне, а в половині протилежне.

І лікарка говорила, що при поносі треба терміново дзвонить в невідкладну допомогу, а медсестра, що треба боротися з обезвожуванням. Із глибин пам*яті спливає історія яку мама розказувала (не мені, я очевидно підслухала), коли Антон чимось травонувся, мало не помер від обезводнення, вона покликала лікаря. Там йому якось допомогли, але я точно пам*ятаю, що лікар рекомендував все-таки не викликати швидку, бо з такими симптомами загребуть в інфекційку, і там можна заразитися вже чимось серйозним. Немає вже мами, немає кому розказати, як же воно було...

Зате бабуся сьогодні подзвонила. Їй якась врачиха сказала, що не треба робити щеплення, вона своїм дітям і внукам не робила, і якась дитина там вмерла від щеплень. І от мене вже тіпає.

З одного боку я за щеплення. Тим більше на фоні антищепленневої компанії. І тим більше, що в Києві коклюш. І вакцин немає.

А з іншого невідомо які вони закуплять ті вакцини, як транспортуватимуть. І головне, можлива ж і  така ситуація: віддала здорову дитину на щеплення, а внаслідок цього станеться ускладенення (не дай бог). Як тоді жити з цим? А з іншого боку, що робити, якщо він захворіє якоюсь гидотою, від якої можна була зробити щеплення (воно взагалі-то смертельно небезпечне, це ж не просто так роблять ті щеплання).

В будь-якому випадку відповідати за все це мені. І розгрібати доведеться мені. От тільки я не збираюсь відчувати себе винною.

Питання "хто винен?" насправді не має жодного сенсу, бо ніяк не пов*язано із відповіддю на питання "що робити?"